А от у мене… 3 сексуальні історії

– А помните я на Віталіка запала? На цього, шо з вокзальной… Боже, ото історія жизні була… Хотя то вже не історія жизні, то історія болєзні.

Це було так романтічно, він такий до мене підходить, а я така “Ізвіні Віталік я спішу”, і ліцо таке загадочне, я цю загадочность місяць перед зеркалом тренірувала. Потом Віталік такий звоне мені, а я спеціально трубку не беру, а потом пишу йому “ізвіні, я на своєщанії”. Нє, ну а шо, должна ж я була йому якось запомниться, а то в нього тих бабів вєчно толпи, він їх імена не помнив даже. Вобщим старалась як могла. І от настало врємя Че. Я до того ще ніколи кружевні труси і бритву в час ночі в супермаркеті не шукала. Так от приїжжаєм ми до Віталіка. І він такий сразу до діла, я сначала хотіла шось повикаблучуваться тіпа “ти ж казав фільм подивимся”, а потом подумала ну його нафіг ще й справді фільм включить. Ну от всьо свершилось, все прекрасно. Ну не могла ж я банально заснуть і утром поїхать додому. Нєєєт. Я така дождалась поки він засне, і як в кіно встала і давай в свєті улічного фонаря збирать вєщі, шоб додому свалить. Якраз думаю труси оставлю чи ліфчик, тіпа “ой, забула”. Ну знач я така собираюся тихенько, і тут як наступлю на яку-то подушку, вона як побіжить, як заверещить, я як йобнусь, та головою об полку металіческу. Хто ж знав, шо в нього котік живе. Він схвачується, свєт включає і картіна маслом – його кішка висить на шторі і волає, я з ліфчиком в зубах і без трусів сижу в углу, і обтікаю кров’ю. Він скору визиває, трусів моїх найти не можем, все в крові… Кароче, поїхала я в травматологію романтічна, піпєц, в мужских трусах і з ліфчиком в кармані.

– А от у мене однажди було… Це ще з першим мужом до свадьби. Пішли ми якось до нього, його мамка кудась поїхала, хата пуста, ну ми такі і пішли. Зайшли і тут рєзко нам романтіки приспічило, ми такі ввалюємся на кухню і давай, черпаки-ложки, нахер на пол. Я не стримуюсь кричу як актріса в отпєтом порно. Шмотки летять по всій комнаті. А там тіпа часть комнати кухня, а часть комнати зала з діваном. Ми сначала хотіли на той диван, а тоді на столі рядом остановилися. Бурний секс всі діла. І от тільки кончили, ще даже не оддихалися, а з дівана голос його тьотки “Саша, падай вадічки!”. Та курва рішила прийти за мальчіком приглянуть, шоб він нічим паганим не занімався. І сиділа ж зараз як партізан в засаді.

– А я тоді в общагі жила. Ну і встрічались з Вадіком “Кірпічом”, помните Кірпіча? Да-да, дєвочки, в жизні кожної істінної лєді восьмидесятих годов рождєнія должен буть хоч якийсь “Вадік Кірпіч”. Хто не бачив, Кірпіч це така машина для устрашенія, два метра росту, більше ста кеге вєса, ручища, ножища, і ліцо устрашающого дебіла. Нікого не волнувало, шо Вадік аспірантуру заканчував, лінгвіст вобщето. Мєсні братки, возили його з собою як талісман. Давали в руки кирпичину і в кризові моменти переговорів Вадік мав виходити з машини і граться крпічом. Якось він в руках случайно поламав той кірпіч… Тоість понімаєте, шо то за Вадік. Якось ми з Вадіком рішили піти до мене. Ну і тоже ж, страсть така як в кіно… страшне. Одкриваю двері, ввалюємся в комнату, і Вадік такий двері хрясь, мене на руки і яаааак йобне мене об двері. Чую, шото затріщало, но нічого, сексу хотілося дужче чим розбираться з проблемами дверей. І от кароче, Вадік без штанів, в мене плаття на голові, самий отвєцтвенний момент, чую такий якийсь трєск, і провалююсь. Я даже вспіла подумать “отето оргазмом накрило”. Кароче, двері не видержали нашой страсті і випали вмєстє з одвірками, вид Вадікової сраки дуже порадував повариху тьотю Люду із сосєдньой комнати. Ну а я оддєлалась легко… сотрясєніє і два поламаних ребра.

Татуся Бо

Додайте коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *