Закоханість

Закоханість. Як просто звучить і в той же час несе в собі незвіданість.

Той, хто скаже що це просто, сам ніколи не закохувався без тями. Як ми дізнаємось що закохалися?

Все дуже просто, спочатку нам просто подобається людина. Подобається і все. Ми про неї мало думаємо, згадуємо коли бачимо і все. І ось одного разу, помічаємо що не можемо без неї. Нам її не вистачає, ми засинаємо з думками про неї, бачимо в снах. Навіть, коли не бачимось місяцями не можемо її забути.

Це прекрасне відчуття, але занадто складне. Коли є взаємність то це прекрасно, а от коли її немає, то вже важко. Важко в моральному плані, адже ти кохаєш і згораєш зсередини без взаємності.

Кажуть, це минає з часом. Можливо і минає, але не все так просто. Люди починають зустрічатися з іншими, одружуються і роками мріють про своє кохання — те, яке залишилося в минулому.
Минає десять, двадцять років а ми все згадуємо те що було тоді, раніше. Коли бачимось, захоплює подих і розумієш, що шкодуєш про те, що не зміг бути з нею.

One Comment

Додайте коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *